Отець Михайло Кушкевич

Отець Михайло Кушкевич народився 16 березня 1884 р. в селі Дубрівка, повіт Самбір, Перемиської єпархії. Родичі селяни – Іван Кушкевич і Анна з роду Секюта. Народну школу і гімназію закінчив в Самборі у 1908 році, а теологічні студії у Львові. По матурі відбув однорічну військову службу при 77-ім полку піхоти. Висвячений на священика в 1914 році, був покликаний, як польовий духівник до австрійської армії і сповняв службу від 1914 до 1918 року. В 1918 році, по проголошенні самостійної державності на західних землях України, зголосився до Української Галицької Армії, як польовий духівник. З Армією так сильно зжився, що по відвороті не залишився дома, а подався з нею заграницю і перебув з інтернованою Галицькою Бригадою на Чехословаччині до 1926 року. Як польовий духівник УГА, піддержував стрілецтво на дусі, а службу в рядах українського війська уважав для себе за велику честь, говорячи, що так найкраще) служить Богові й Україні. Сам був великий прихильник гетьманського руху. Не раз повторяв: «прийде час, коли знов прийде українське-гетьманське» військо, а між вояками сидітиме на коні о. Кушкевич. По повороті з Чех в 1926 р. був сотрудником в Городку Ягайлонськім до 1928 р., а відтак парохом Янова коло Львова. У своїй душпастирській праці велику увагу звертав на виховання молоді. Його старанням закуплено спортивну площу і віддано до вжитку т-ву «Луг». Щиро працював для рідного народу, переслідуваний і арештований поляками не попадав у зневіру. З приходом на західні землі України більшовиків виїхав на Захід. Душпастирював у Берліні до 1946 року, а відтак був душпастирем в Авґсґурґу, де помер 17 квітня 1957 року.