Отець Іван Дидик

отець Дидик Іван – полевий духівник при Начальній Команді УГА. Про о. Дидика пише п. Роман Коцик з Рочестер, дня 23 квітня 1956:

«Я не служив в УГА, бо був саме тоді високим урядником при уряді УНР. В серпні 1919, вислало мене міністерство внутрішних справ організувати в Вінниці міліцію для міста Києва. Зустрів я там о. Дидика, пароха і декана Нараєва. Отець Іван Дидик був тоді головним духовником при Начальній Команді УГА. У Вінниці довелося перебувати цілу осінь 1919 року. Саме тоді лютувала там епідемія тифу. О. Дидик записався в моїй пам'яті як дуже відважний духівник-вояк. Ходив по шпиталях і квартирах, де лежали хворі, потішав і розраджував здесперованих, не звертаючи уваги на небезпеку самому загинути від тієї страшної пошесті, нікого не лишив без ду¬ховної помочі. Коли уряд УНР, а особливо його міністер народного здоров’я Одрина заборонив мобілізувати для боротьби з тифом лікарів неукраїнської нації, а було їх в самій Вінниці понад сто, о. Дидик сказав мені раз: "їм більше шкода одного чужинця лікаря, як тисячу наших". Без нарікань, сам старший чоловік, спішив усюди, як лише довідався, що десь є хворий наш вояк. Хай ці слова-спомини будуть китицею квітів на не одну забуту могилу священика-патріота.»