Отець Франц Ксаверій Бонн, ЧНІ. з роду фламандець, бельгійський громадянин, народився 4 лютого 1882 року в місті Брюґґе-Брюж, в Бельгії. В місяці серпні 1909 року вступив до 00. Редемптористів. Дня 29 вересня 1903 року зложив монаші обіти. На священика був рукоположений дня 29 вересня 1908 року. В жовтні 1911 року виїхав до Галичини, де в монастирі 00. Василіян у Крехові вчився української мови і обрядів. Відтак провадив місійну і душпастирську працю в Тернополі. В часі І Світової Війни, коли Митрополит Андрій Шептицький перебував на засланні в Суздалі, за допомогою бельгійського військового польового духівника бельгійської дивізії, як союзної з російською царською армією, поїхав до Петрограду і при помочі о. Фйодорова, якого Митрополит Андрей висвятив потайки на греко-католицького священика для росіян, одержав грамоту на Генерального Вікарія на округу Тернопіль, а для о. Теодоровича таку ж грамоту на Станіславівську єпархію. В часі польсько-української війни о. Франц Ксаверій Бонн був польовим духівником при Українській Галицькій Армії, а опісля членом українських делегацій для переговорів з місіями Антанти. В січні 1919 року Директорія Української Народної Республіки розсилала дипломатичні місії по світі. На голову такої місії при Ватикані в Римі був назначений Михайло граф Тишкевич, який в тому часі перебував в Льозанні в Швайцарії, а його секретарем був Петро Карманський, гімназійний професор, родом з Чесанова в Галичині, знаний поет. Папа Венедикт ХV через свого секретаря Кардинала Ґаспарі прийняв і акредитував зі щирою симпатією місію УНР при Ватикані і визнав Україну як суверенну державу, на рівні з іншими європейськими амбасадорами. В міжчасі уряд УНР делегував графа Михайла Тишкевича на голову Місії на Мирову Конференцію до Парижа, а головою Місії при Ватикані зістав назначений о. Франц Ксаверій Бонн, що мав за собою значний стаж місійної і душпастирської праці в Галичині від 1911-го року. О. Бонн полюбив щиро український народ, працював для нього з посвятою де лиш міг, щоб йому допомогти. Як бельгійський громадянин, під час російської інвазії в Галичині, в часі Першої світової війни, міг свобідно порушатися і тому виконував багато таких прислуг, яких ніхто інший не міг би виконувати. По війні виїхав в Америку і тут дня 21 листопада 1941 року помер.