Отець Андрій Радьо (псевдо «Яворенко»)

Народився 1 червня 1909 року в селі Корівники на Перемишльщині. Неодруженим отримав священичі свячення у 1936 році. 1936-1937 рр. був сот рудником у селі Зубків Сокальського деканату, 1937-1939 рр. – сот рудник у селі Поляньчик Балигородського деканату в повіті Лесько, 1939-1945 рр. парох у селі Криве Синівського деканату в повіті Березів. В роках 1945-1947 рр. – курінний капелан УПА, псевдо «Яворенко». Джерела подають різні версії стосовно долі о. Андрія. Так стаття І. Городецького під назвою «Мартирологів Української католицької Церкви в образках» подає. що о. А. Радьозагинув геройською смертю восени 1947 року під час рейду на Захід. Інші джерела твердять, що о. Радьо був арештований австрійською поліцією в 1947 році під час рейду на Захід і переданий органам НКВД. Восьмого січня 1948 року був засуджений військовим трибуналом у місті Баден (Австрія) на 10 років позбавлення волі і засланий у Сибір.

Згідно з «Літописом УПА» (29 том) о. «Яворенко»потрапив у полон чеської

СБ і був переданий більшовикам, відбув важке заслання в Сибірі (концентраційний табір в Дудінці Красноярського краю). Після звільнення в 1956 р. вернувся на Україну, поселився у Зимній Воді біля Львова, де й помер в 1956 р.   

отець Андрій Радьо ( І ряд, посередині) під час заслання у Красноярському краї  

Польову службу провадить о. Андрій Радьо ("Яворенко"), 1947 р.

о. Андрій Радьо на передньому плані, серпень 1946 р.

Вінчання у селі Бук. П'ятий справа о. А. Радьо. 23 листопада 1946 р.

Члени надрайонного проводу керівника Степана Ґоляша - "Мара" і надрайонна боївка СБ ОУН під керівництвом "Горислава" перед відходом на Захід. Зліва праворуч -  стоять: районний провідник ОУН "Чорнота", курінний капелан о. Андрій Радьо - "Яворенко" - стоїть другий зліва.