Коли на теренах Карпацького краю завирувало підпільне життя, почали будуватися таємні бункери та медичні шпиталі, нагромаджується зброя, шиються однострої для вояків, заготовляються харчі. У лісах Сколівщини почались військові вишколи молоді, де їх вчили військової майстерності та готували до збройної боротьби з радянським окупантом.

Бачачи велику потребу у духовній опіці повстанців отець-доктор Роман Яценків пише листа до митрополита Андрея Шептицького у справі духовної помочі для УПА-Захід. Він просить митрополита, щоб той відібрав готових на смерть, невигоди, воші і коросту польових духівників, незалежно чи це монахи чи світське духовенство і передати їх до диспозиції Штабу Воєнного Округу УПА-Захід. Багато священників відгукнулись на потребу служіння в УПА, один з них був монах-студит отець Рафаїл (Роман) Хомин. Отець Рафаїл народився 1907 року, свячення отримав 1931 року. Був в монастирі Св. Івана Хрестителя у Львові. Був капелана у Старшинській школі УПА «Олені 2», під час вишколу у Карпатах біля села Росохач. Під час вишколу отець-капелан багато часу приділяв на навчання воїнів, крім духовного служіння. Навчання збагачувало знання бійців релігійними правдами, висвітлювали правильне розуміння політичних течій та подій у світлі того часу, та їх відношення до українського народу. Також багато часу забирали відвідини хворих і тих, що були покарані за порушення дисципліни. Капелан був між бійцями живим свідком їх релігійних, моральних і національних ідеалів. Він був для них свідками того, що сам навчав, не тільки словом, але засвідчив ділом. Після відбуття вишколу урочисто відбувалась присяга. Так 21 вересня 1944 року до табору приїхав о. Іван Гриньох, який разом з о. Рафаїлом служили Літургію, а після неї приймали присягу випускників Старшинської школи та благословляли їх на службу. Коли у 14 жовтня 1944 році (за іншими джерелами 15 жовтня) радянські війська напали на табір, де перебували повстанці, то під час бою загинув отець Рафаїл. Він помер разом з тими кому служив, він був готовий на все заради свого народу, його кращої долі.

Матеріали цього розділу надані Архівом Святоуспенської Унівської Лаври монахів Студійського Уставу