РЕЛІГІЙНА ОПІКА НАД ВОЯКАМИ ІНТЕРВЕНОВАНОЇ 1-Ї УКРАЇНСЬКОЇ ДИВІЗІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АРМІЇ У ТАБОРАХ У БЕЛЯРІЇ ТА РІМІНІ (ІТАЛІЯ).

Релігійна опіка над українськими вояками перебувала в руках чотирьох греко-католицьких священиків: о. Емануїла Кордуби, о. Олександра Маркевича, о. Михайла Ратушинського, о. Олександра Бабія та одного православного священика Йова Скакальського, який прибув до Дивізії на початку 1945 р. із так званого Волинського Легіону Самооборони..

На терені табору збудовано дві церкви, де кожної неділі, а то і в будні, відправлялось Богослужіння. В усіх таборових школах і курсах навчання релігії було обов’язковим предметом. При обох церквах існували церковні хори, греко-католицький і православний, які не тільки брали участь в богослужіннях, але теж своєю участю допомагали в організації імпрез. Обидві церковні будівля були зроблені із так званих бараків «бочок», прикрашені всередині іконостасами, виконаними руками таборовиків.

Отці-капелани правили Службу Божу разом в час національних свят чи виняткових святкових відправ. Для прикладу варто згадати величне посвячення українського прапора, переданого вояками-українцями з ІІ-го польського Корпусу воякам-українцям І-ї Української Дивізії УНА.